Дуже було цікаво подивитись на план проведення дня молоді в Харківській області у рамках «року молоді 2009». Виявилось, що це дуже веселе дозвілля. У разі, якщо Ви вмієте читати з відкритими очима, то зможете побачити усі ті помилки та неймовірні абсурди. Щоб не говорити пустих слів - поглянемо на таблицю. Read the rest of this entry »

 Не знаємо, що такого особливого ми цього року робили з учасниками нашого щорічного проекту:), але свої враження вони висловлюють у віршах…

Отже, процес підготовки NOTA BENE 2009 очима однієї з наших учасниць:) Read the rest of this entry »

Розпиляюся шматками на перехожих. Цікаво, а що вони про мене думають? Ось я, наприклад, про них не думаю взагалі, і мені непогано з цим жити.
Ні… Вони, щось від мене приховують…
Пристрасть? Та ні, це вже я загнула…
Бажання? Це теж було б дивно…
Турботу? Ось це вже краще.

Read the rest of this entry »

„Дурні думки бувають у всіх, тільки розумна людина їх не висказує ”
В. Буш

«Кос:- Чим ти займалася?
Лізка:- Та от, на блог писала. Стаття називається “Отака собі дурня”
Кос:- Як? Я теж хотів про дурню писати! Ти вкрала мій вогонь!»
(З розмови по телефону)

Мабуть, кожен хоча б раз в житті мріяв про дар телепата: отак би одразу дізнатись, про що думає твій хлопець, коли він раптом замовкає. Або ж знаєте оті викладацькі приколи: на початку семестру задати якесь НУ ДУЖЕ важке питання і сказати, що поставить екзамен автоматом тому, хто дасть на нього вірну відповідь… Як часто ми страждаємо від того, що нас, як нам самим здається, ніхто не розуміє . Насправді, хоч жоден із нас не є телепатом, багато з нас очікують цього дару від інших. Я це не так давно зрозуміла і вирішила, що чим чекати з моря погоди, краще ту погоду самостійно створити. Тому зараз вам відкриєтеся таємниця… Read the rest of this entry »

Як не дивовижно це може здаватися на перший погляд, але як тільки я звільнилася з роботи і залишилася без грошей, в моєму житті з’явилося те, чого мені так не вистачало останні 10 місяців - ПОДОРОЖІ! Отже, це буде коротенька заміточка про останню з них
І хоча подорж була грандіозною і незабутньою - що є безперечно рисами відпочинку, все ж таки елемент відповідальності та звички поєднувати відпочинок з роботою взяв верх на пару годин. І в ці пару годин християнько-демокартичні принципи, що живуть у моїй свідомості дали про себе знати. Отже, заїхавши всього лише на 12 годин в Днєпро-перто-петровськ (!!!) і зустрівшись з всього лише самими-пресамими моїми улюбленими днєпропетровцями було народжено план! Read the rest of this entry »

Літо пролетіло швидко і знову час навчання. Однак, враження від літнього відпочинку залишаються з нами, якщо не на все життя, то, принаймні, на рік точно. Особливо, якщо навколо відбуваються дійсно захоплюючі події. Саме такою була гра «СТРАНный союз»,  яку організовував Харківський осередок .

Насправді, ця гра - це закамуфльована під відпочинок бойова операція.
Однією з задач проекту був розвиток ДА, як за рахунок підвищення організаційних та  лідерських якостей його молодих активістів, так і шляхом залучення нової талановитої молоді до лав осередку.
Read the rest of this entry »

В небі пливуть білі пухнасті хмари… На земній кулі ХХІ століття. А ми, ті хто мешкає на її поверхні, будуємо великий сервісний центр. Майбутнє міста Харкова, майбутнє України. Ту перспективу, яку будує і наш улюблений Демократичний Альянс.
Я сиджу на дошках з-під цегли. Сиджу під здіймаючоюся вгору стіною з 21 поверх. З кабіни автокрану «Броварцанець», який стоїть поруч, лунає пісня Адріано Челентано. В цей момент водій автокрану обідає домашнєю їжею. У нього перерва. Та сама перерва, яка буває під час багаточисленних тренінгів, засідань та нарад нашої організації на всіх рівнях. Одначе вона має свої дуже характерні риси. Такого бажання перепочити на годину та пообідати ще треба пошукати! «Обід!» - лунає на усе могутнє будівництво, на 300 осіб робочого та інженергного персоналу. Все навколо завмирає: гамір, сверління, довбання, шум двигунів, підйом вантажів, невпинний крик будівельників з характерним для нього матом…
Та ось поблизу заревіів двигун нещодавно підійшовшого цементовозу. Він виплеснув в майбутній фундамент паркінгу 30 тон бітуму, змив з механізмів залишки бітуму проточною водою та зник за ворітми будівельного майданчику.
Ви мабудь бачили коли-небудь в житті бульдозер. Така габаритна могутня махіна. Але ви її бачили тільки на вулиці, коли він проносився повз вас по місцевій трасі. А я нещодавно став свідком його могутності. Я стояв на ганку своєї перевдягальні. Він працював на відстані трьох метрів від мене. При тому, що довжина його корпусу до п’яти метрів, більш між відстань між нами. Окинувши неозброєним оком його працю, одразу виникла асоціація з могутнім робітником-мурахою – термітом – що напружуючись усім міцним тілом і вивертаючись під різними, часом найкрутішими кутами, вгрібає той грунт, старанно загортаючи велику яму. Ось несподівано бульдозер FOTON одним колесом зачепився за монолітний стовп. Зупинився. Дивлюся на машиніста, який вражає своєю ловкістю, і він раз! натискає на педаль газу, терміт загудів, заклекотав та як здригнеться з місця! У мить я побачив, як від колони відірвалися куски бетону і полетіли саме в мене! Одним ривком я зачинив двері. Шматки бетону з тріском вдарили в обшивку. Ось такі небезпечі моменти супроводжують кожного на будівництві!
Вже через тиждень зникає відчуття остраху до проїзджаючих повз твій ніс на відстані пів метра цементовозів, КАМАЗів, тракторів, автокранів. Дивлюся на звичайну легкову автівку: «приручене ягня» порівняно з будівельною технікою.
Що таке баштовий кран? Усі бачили його, бо це незмінний супутник великих будівництв. Але не роздивлялися, як вона ж працює, ця штука. Я декілька днів дивувався. В нас працює три таких крани. Башта одного жорстко зафіксована за допомогою стіни будинку, а два інших пересуваються по монорельсах на визнаценій ділянці. І хай би воно так і було – на кожному з чотирьох колес по електродвигуну, в свою чергу тут же біля поверхні розташовані пристрої для розвертання башти та підйому вантажу. Але ж сама башта висотою з одинадцять поверхів! І маючи маленьку порівняно з висотою площу опору на грунт хитається на всі боки по пів метра інтервалу при поворотах та пересуваннях корпусу! І як ті вантажі не перекидають його, залишаеться тільки здогадуватися. А як там працюється на такій пізанські вежі крановій (яку, до речі, звуть Степанівна ) важко уявити. Та лише самі команди отримує весь робітничий колектив від Степанівни, які не рідко розмежовуються відбірним будівельним матом:-)…
Керівництво будівництва для себе біля огорожі та білого вагончику з кондиціонером поставило зелені театральні крісла. Щоб було зручніше розгледіти ту виставу, що розігрується на арені п’яти під’їздів у 21 поверх… Все наше життя гра… “Життя - театр, і ми в ньому актори…”
Так. Я не поділився з читачем особистою роллю, яка відведена мені тут. Зараз я є електромонтер. Наша будівельна компанія виграла тендер на забезпечення електропостачання усього велетенського комплексу. В найкоротші строки. І зараз в веселому колективі дуже приємно працювати, тим паче за своїм фахом, що здобувається в університеті. А що таке працювати в бригаді досвідчених електромонтерів, то це можна ще одну книжку написати)… Наші розмови, цікаві розповіді з життя за більш ніж 40 років професійної праці мають постійне місце у спільному часопроведенні. Особливе місце в цих розмовах відводиться представницям жіночої половини людства. І це все більше і більше мені подобається на моїй роботі… Час летить невпинно. День за днем ми протягуємо кілометри дротів. А коли протягнемо останній, підключемо напругу, буде VIVAT! нам, енергетикам! Бо енергетика - це світло земне…
АщоЖвиХотілиЦЕжЯрік

10 речей, які в своєму житті НЕ має зробити жоден осередок
або
Кладовище Харківських ідей…

“Роман-меня укусила муха ,Татьяна-какая муха?,Роман-меня укусила муха..мор”
(Сестри Зайцеви)

Ви помічали, що декілька разів на рік голови наших осередків зникають на 2-3 дні ? Були-були…оп…і нема. Зазвичай вони повертаються розлючені, як тисяча Гацьків, або  дуже (до вакханалії на душі) щасливі за себе і за організацію. Відповідь одна: «Это коордрада, детка!».

Як розповідала мама, то коордрада - це чарівна країна. Править коордрадою добрий Санта-Вася, і якщо «голівка» зробив багато хороших справ, то Санта похвалить малого, хіба що не дасть на колінах посидіти)))).

Одного разу,коли наша Старенька повернулась сумненька ,ми вирішили змінити формат Всеукраїнських коордрад!!! То вже потім нам Вітуся пояснила, що коли на райончику зібрались 5 з 9 членів Харківського правління-то це ще не можна вважити настільки крутим кворумом, щоб міняти формат коордрад… Але рішення було прийняте, і ми вирішили віднині проводити зібрання всіх голів в стилі «Давайте розповідати хто що не зробив?».О_о_ ото б тоді ми зажили!!!

Коли згадати усі Харківські ідеї, що чомусь не отримали свого життя і були поховані на нашому цвинтарі ідей, то сльоза катиться - катиться. Тому сьогодні ми вшановуємо честь тих ідей, які свого часу породжували в нас бажання працювати і “жечь”. Тож…10 речей, які в своєму житті НЕ має зробити жоден осередок.

1) Кодова назва «Ута ігра». Лізка і Кос пропонують:  “Давайте зберемо людей 50, поділимо на групки, скажемо: «Ви-Росія, Ви- Грузія, Ви-танк, а Ви-Україна, грайте». І залишити їх дня на три… Іноді міняти умови гри, і дивитись на них скрізь щілинку, дивитись… Потім людей відпустити, проаналізувати ситуацію і продати Міжнародній Арені рішення міжнаціональних конфліктів.”  Мабуть, ідея не пройшла тому, що ніхто не захотів малювати табличку «Танк», а так – у нас все було готово!)))

3) Андрій «Называйте меня Умберто» Сидоренко пропонує:
«Якщо Харківський осередок припинить святкувати свої дні народження, то на вилучені кошти зможе провести Євро 2012 в Україні…»
Харківський осередок відповідає: «Якщо Андрій «Называйте меня Умберто» Сидоренко продасть свої фото в інтернеті, то ми зможемо провести в Україні Чемпіонат Світу з футболу)))).»

5) Кодова назва «Квас»
Ярік «Написав 2 книжки» Бабловський пропонує: «Давайте сядемо на березі річки Лопань, вип’ємо літрів 800 квасу, і з пустих баклажок зробимо штук 20 плотів, посадимо на кожен плот людей по 10 і запустимо їх сплавлятися… Нехай дорогою колокольні вивчають, фольклор збирають, людям в селах про ДемАльянс розповідають!!!». Ідея не була реалізована у зв’язку з тим, що ми не змогли випити 800 літрів КВАСУ.

7) Ірина «Іванівка» Шейко-Іванків пропонує:
«Давайте зробимо молодь обізнаною у своїх юридичних правах! Я ж таки адвокат-юрист-віктімолог, посадимо мене десь, я буду сидіти і молоді про їх права говорити!» Ідея не пройшла тому, що ніхто з присутніх не знав що таке віктімолог, і стілець в кабінеті мера був зайнятий якимось дядєю.

9)Вітуся «Королева Англії» Старенька пропонує:
«Давайте Васі на День народження кіно знімемо!!! Фільм буде складатись з 15 частин, типу «На що ми готові заради Васі».Кадр перший- Міша в переході грає на гітарі, Мала пританцьовує поруч румбу і тримає капелюх. Підпис «Ми готові відмовитись від своєї роботи». Кадр другий – Старенька сидить в селі Гадяч на лавці з бабками,плює насіння. Підпис  «Ми готові покоряти країну». Кадр третій - фото Пашки Ровного (він майже єдиний не палить в осередку). Підпис «Готовий не палити заради Васі».

Кадр  четвертий – ми проводимо одноденний проект. Підпис «Заради Васі ми навіть ЗАВТРА напишемо про це статтю». І так далі.  Але хотіли закінчити сильно - фото японця, що зробив харакірі.  Підпис «Я так і не розібрався, що таке СМЯ.  Вася, пробач!)))». Ідея не була реалізованою тому, що був 2007 рік і , як з’ясувалось, на фотоапарат «мильниця» не можна знімати відео…(((
** Мала «Голова Харківського ЗООсередку» пропонує:
«Давайте собі іноземця додому візьмемо!!! Ну будь ласка, дівчатонька, давайте візьмемо! Англійську підтягнемо, будемо перед осередком хвастати! Потім до нього поїдемо, будемо і там англійську підтягувати, а ще я чула там таке добре пиво!!!»

Дівчата врешті погодились… Взяли пробнічок іноземця - Ніколя на дєньок. Але мені сказали, що я вела себе непристойно і відмовили у справжному іноземцеві…(((( Тож, краще один раз побачити, ніж сто разів побачити. А англійську на пенсії тягнуть буду)))

********Ви запитаєте, чому пункти 1,3,5,7,9? А просто у нас загально осередкова фобія парних чисел. От так. Як каже Алла Мазур : “На все добре!!!” Або як я пообіцяла Масі: “Далі буде!“

Малла Мазур